Експрес Москва-Варшава, і тринадцяте місце, -
В прикмети не вірю - прикмети не те є,
Бо я всього до Мінська, - майор всього до Бресту, -
Говорим з майором і кожний - про своє.

Я йому про свої негаразди,
Та йому незнайома печаль.
І матеріально - він у порядку,
А морально... Плювать на мораль!

Майор небалакучий - війну кінчив солдатом, -
Я йому від серця - і не впізнав майора...
Вже через годину лаятись ми стали матом,
І вийшла надзвичайно конкретна розмова.

Я йому про свої негаразди,
Та йому незнайома печаль.
І матеріально - він у порядку,
А морально... Плювать на мораль!

Майор ледве не плакав, що знову відїзжає,
Що знову під Берліном іще на цілий рік:
Йому й без оцих німців турбот своїх хватає, -
Хоча б воювали, а то ж зовсім навпаки.

Я йому про свої негаразди,
Та йому незнайома печаль.
І матеріально - він у порядку,
А морально... Плювать на мораль!

Майор сентиментальний - не витримали нерви:
Дружина провожала - я з нею говорив.
Майор сказав мені: «Тепер не сорок перший,
А я - повіриш, хлопче! - як знову пережив.»

Я йому про свої негаразди,
Та йому незнайома печаль.
І матеріально - він у порядку,
А морально... Плювать на мораль!