На братських могилах не ставлять хрестів,
І вдови на них не ридають.
Для них хтось приносить букети квітів,
І Вічний вогонь запалюють.
Раніш тут здіймалась земля на диби,
А нині - гранітні лиш плити.
Долі персональної немає тут -
В єдину усі долі злиті...
У Вічнім вогні видиться: в спалахах танк,
Палаючі російські хати.
Смоленськ у вогні, і у вогні рейхстаг,
Палаюче серце солдата.
На братських могилах нема заплаканих вдів -
Сюди ходять люди міцніші.
На братських могилах не ставлять хрестів,
Але ж хіба від цього легше.
|