Жовте і червоне,
і зелене, і лілове,
Все най-найкрасивіше - на твої боки,
А якщо дешеве щось -
тоді нове й фартове, -
А ти мені горілки лиш, і рідше - коньяки.

Ту бабу ненаситну,
ту стерво не прикриту
Скільки раз запитував: «Досить вже, мій світ?»
А ти завжди напита,
і здорова, і небита -
Давала мні горілки, репетуючи: «Ще ні».

Все тобі, отруті, гроші
з неба ніби сипались -
Крупними купюрами, боргом золотим, -
Та якось усипались,
і скільки ми не рипались, -
Все минуло, зникло, наче з яблунь білий дим.

А бог з тобою, з клятою,
та ще й з твоєю клятвою
У тім, що будеш ждати скільки б не втекло води, -
А ну тебе, розпатлану,
разом з твоєю матір’ю!
Живи собі, як хочеш - я поїхав назавжди!