Ось море Слізливе розлилося скрізь,
Немовби приймаю я сльозову ванну, -
Пливу, наче морем моїх власних сліз,
Аж до Сльозовитого я океану.
І розгубишся тут поневолі -
Із стихією ли́ш сам на сам.
Марно ми́, мабуть, вчили у школі,
Що моря́ - із кухонної солі...
Стрівсь би айсберг хоч на́ видноколі,
Або трапивсь дельфін добрий там!
|