Я кричав: «Ви що там, подуріли? -
Загубили шаховий престиж!» -
А мені сказали в нашому спортвідділі:
«От і чудово - ти і захистиш!

Лиш врахуй, що Фішер - та ще цяця, -
З дошкою вночі він, як удень.
Чисто грає, нізащо чіпляться...»
Та чи ж мені його лякаться, -
Напоготові в мене - хід конем.

Ох ви, мускули зі сталі,
Чіпкі пальці - дві струни!
Ох, фігурки мої вдалі -
Дві мережані тури!

Друг мій, футболіст, навчав: «Не бійся, -
Із гравцем таким він - не мистець.
За тили і центр ти не хвилюйся,
Грай тільки по краю - навпростець!..»

Ну, я наліг на біг, на фехтування,
Вагу в лазні скинув, гарно сплю,
Ну, словом, після такого тренування
Я його без мата задавлю!..
 

Ох ви сильнії долоні,
М’язи богатирськії спини!
Ну ж ви, коні, мої коні,
Ох, ви, любії слони!

 
 
 
 

 
 
 
 
 

 
 
 
 

«Ти не квапсь і головне, не горбся, -
Так боксер втовкмачував мені, -
В ближній бій не лізь, гати лиш в корпус,
І пам’ятай: коронний твій - прямий.»

Честь корони шахів тут - на карті, -
Гонор його врешті-решт спаде:
Ми зіграли з Талем десять партій -
В преферанс, в очко і на більярді, -
І Таль сказав: «Такий не підведе!»

Ох, рельєф мускулатури!
Дельтовидні - пік дивини!
Що мені легкі фігури,
Всі ці коні та слони!

І в буфеті, не для всіх відкритім,
Кухар заспокоїв, притлумивши сміх:
«Зі своїм таким-ось апетитом
Проковтнеш коней його усіх!

Ти присядь: дорога, знаєш, дальня -
Тож з харчами наготуй рюкзак.
На обох візьми пиріг пасхальний:
Цей бо Шифер - хоч він там і геніальний, -
А поїсти вдосталь - теж мастак!»

Ми міцні горішки - хай всі знають!
І корону - привезем!
Мов пішак, спати лягаю,
Просинаюся ж - ферзем!