В тридев’ятім царстві-граді,
Три на дев’ять - двадцять сім,
Все трималося на зраді
Без проблем передусім.

Не хотів там король воювать,
Потихеньку почав випивать.
Наплював він на дружину,
У дівках лишив дитину,
А наступник пішов грабувать.

В тридесятім королівстві
Три на десять - тридцять, так? -
В добрім, приязнім сусідстві
Жив один король-мастак.

Тишина, мир і спокій був там,
Хоч король був нечуваний хам.
Він прогнав міністрів з крісел,
Опозицію повісив,
Нудьгував від нічев’я вже сам.

В тридванадцятому царстві,
Тобто, в царстві тридцять шість,
Цар тримався на лікарстві -
Мав запалення якісь.

Був він мілітарист і вандал,
Двох сусідів дарма ображав.
Слав їм кожної суботи
Найобразливіші ноти,
Йшов на інтернародний скандал.

В тридцять шостім цар сказився,
Бо забракло, бач, землі,
На сусідську спокусився, -
Збісилися королі.

Покорити його! Тільки глядь -
Та ж нема чим у них воювать.
Полководці показились,
Всі в криницях потопились,
І васали повстати грозять.