Рвусь із сил - напинаються жили,
Знов сьогодні - ті ж правила гри:
Обложили мене, обложили -
Гонять весело на номери!

З-за дерев визирає двостволка -
Там в тіні причаївся стрілок, -
Його ціль - тіло сірого вовка,
І вже палець спускає курок.

Ведуть облаву на вовків, ведуть облаву -
Цькують щенят і зовсім зрілих хижаків!
Кричать загоничі, пси брешуть без угаву,
І прапорці, як плями крові з двох боків.

Не на рівних ведуть гру з вовками,
Та в стрілків не здригнеться рука, -
Волю нам відсікли мотузками
І упевнено палять зблизька.

Вовк не може йти проти традицій,
Не інакше, як у молоці,
Що в дитинстві ми ссали в вовчиці,
Заборонено за прапорці!

Ведуть облаву на вовків, ведуть облаву -
Цькують щенят і зовсім зрілих хижаків!
Кричать загоничі, пси брешуть без угаву,
І прапорці, як плями крові з двох боків.

Наші зуби і пазури гострі.
Хай нам скаже вожак - старший брат,
Чом мчимо ми бездумно на постріл
І не пробуєм через шпагат?!

Вовк не може, не сміє інакше.
Ось, напевно, вже час мій настав:
Той, кому я призначений, так же
Посміхнувся - й рушницю підняв.

Ведуть облаву на вовків, ведуть облаву -
Цькують щенят і зовсім зрілих хижаків!
Кричать загоничі, пси брешуть без угаву,
І прапорці, як плями крові з двох боків.

Я прорвав цю червоне блокаду -
За межу - бо миліше життя!
Тільки радісно чув я позаду
Крик людський, а не вовче виття.

Рвусь із сил, напинаються жили,
Продираюся крізь хащі ліщин.
Обложили мене, обложили,
Та лишились мисливці ні з чим!

Ведуть облаву на вовків, ведуть облаву -
Цькують щенят і зовсім зрілих хижаків!
Кричать загоничі, пси брешуть без угаву,
І прапорці, як плями крові з двох боків.