На братських могилах не ставлять хрестів
Й невтішно ніхто не ридає.
До них носять квіти й гірлянди вінків,
І Вічний вогонь там палає.

Де дибки вставала земля від боїв,
Тепер установлено плити.
Нема тут окремих солдатських життів -
Вони воєдино всі злиті.

У Вічнім вогні - бачу здиблений танк,
Охоплені полум’ям хати,
Горить в нім Смоленськ і горить в нім Рейхстаг,
І серце простого солдата.

Нема на могилах заплаканих вдів -
Сюди ходять люди міцніші.
На братських могилах не ставлять хрестів,
Та це хіба може утішить?..