Кораблі постоять і лягають на курс,
Та вони повертаються в задані строки.
Не мине і півроку - я знову з’явлюсь,
Щоби вкотре піти на півроку.
Повертаються всі, крім коханих жінок,
І окрім найдорожчих і відданих друзів -
Хто потрібний мені, як повітря ковток,
Ті, на кого в житті покладатися мусив.
Але жевріє думка: настане той день,
Що палить кораблі - здасться зайва морока...
Я іще повернуся на крилах пісень.
Я іще повернусь - не мине і півроку.
|