з любов’ю в 60 його років
Як народитися тобі ж бо фартануло
З країною в одночас, дорогий!
Прожив в житті ти з нею все, що було,
Скажи ти ще спасибі, що живий.

В шістнадцять років ти читав Олешу,
А в двадцять - тридять сьомий, буревій.
Тепер одних нема, а ті - далече...
Скажи ти ще спасибі, що живий.

Служив ти, де керманич тер підлогу.
Відповідай нам щиро ти мерщій:
Якби Лаврентій Палич знав, їй богу! -
Ким станеш, залишився б ти живий?

А нині в бійках вичинена шкура,
Протравлена; до нервів в суховій.
Сказав Микола Робертович: «Юра,
Скажи ти ще спасибі, що живий!»

Ти дочекався первістка не рано,
Від ножових поранень вів ти бій, -
Твоя «Людина добра з Сезуана»
Живе іще. Спасибі, що живий.

Гадать не буде циган на долонях -
Бо сам господар долі він своїй,
Скачи, циган, на «Дерев’яних конях»,
Жени коней! Спасибі, що живий.

Так «Бути чи не бути» - ми не знали.
Звичайно, буть напоготові, так!
Ви пам’ятаєте, конструкції упали?
Усі живі. Спасибі, пан Дупак.

Нема "Марата" - його автор дивний.
За Турандот - Пекін весь льодовий.
Кріпися, брате, Кузькін битий тричі!
І все-таки - спасибі, що «Живий».

Любов, Надія, Зіна - також штучка,
Вся трупа на підбір - одна в одній,
Їх мати - Сонька Золотая Ручка...
Скажи ти ще спасибі, що живий.

Одні - в машинах, не зупинять ціни,
П’яницям краще б транспорт гужовий.
Подумаєш, один он впав зі сцени!
Скажи ти ще спасибі, що живий.

Погрожували знять з роботи "кадри",
Піввіку ювілей затисли твій.
Тринадцять років залік для театру:
Один за три, спасибі, що живий!

Що шістдесят? Ти медиків не радуй!
Тьху, не наврочити б...Й надалі ще сивій.
І час од часу сивину не згадуй,
Скажи ще ти спасибі, що живий.

Мілан покликав, не зважав на ризик,
І понеслась! - живемо воднові.
Тепер - Париж, і близько Сан-Франциско,
І навіть - при бажанні - у Москві!

Париж Таганці десять років страстних -
Театр французам, як тюрма надій.
Ти не сумуй, що не поїде «Майстер»,
Скажи іще мерсі, що він живий.

Лиха біда - настирлива й окаста -
Чи втомиться кружляти, хто ми їй?
Коли тобі вже перевалить за сто -
Ми заспіваємо: «Спасибі, що живий!»

Отаман, пий, - здоров’я дозволяє.
Пий, курінний, і будеш кошовий!
Козацтво із Таганки вам бажає
Добра! А ще - спасибі, що живий!