Про кохання не пиши, - бо посивію.
Твої витівки всі сили загарбали.
Слухай краще: тут тканини красиві є,
Якщо хочеш, привезу, будеш гарная.

Я горілку тут не п’ю, ні краплиночки,
Економлю та не їм суп гороховий,
Бо куплю тобі красиву кофтиночку,
Щоб село усе від тебе заохало.

Був в балеті, мужики дівок мацають,
А вони худі такі, що аж світяться.
Ось пишу, а сльози душать і капають,
Не давай себе хапать, хай як бісяться!

Наш бугай найкращий тут, щоб не думали.
А спочатку хтось сказав: «Він - бракований!»
Приз дали, кореспондентів підсунули,
І лежить в медалях весь запакований.

Голові скажи, хай дах швидко лагодить,
Прибере усе, травицю всю викосять.
Бо бика я до телиць кину геть водить.
Рекордсмена загубить? На ось викуси!

І в коморі хай з ремонтом поквапляться,
Як Павло зачіпить, з ним порахуюся...
З агрономом не гуляй, будеш зрадниця!
З головою раз пройди, хай милуються.

Прощавай! Я зараз в ГУМ за презентами,
Це крамниця тут скляна є великая.
Голови не морочи з сентиментами,
Ти ж селючка, а тому дівка дикая.

P.S.
Тут культурний парк стоїть понад річкою.
Тут гуляю: чистота, не насмічено.
Але як ти зрозумієш, ти ж з гичкою,
Вся в навозі, темнота неосвічена?!