Десь в околицях Пекіна
Ходять-бродять хунвейбіни,
Старовинні всі картини
Длубають ті хунвейбіни.

І не те щоб хунвейбіни
Люблять статуї, картини -
Замість статуй зрорбить урни
«Революція культурна».

Головне - те, що знаю відмінно я,
Як вони вимовляються,
Але вельми вже дуже безстиднеє
На язик вмить до мене чіпляється:
Хун-вей-біни...

Ось придумав їм забаву
Їхній вождь товариш Мао:
Не ходіть ви, діти, в школу
Сійте повсякчас крамолу!

І не те щоб оці дітки
Були зовсім малолітки, -
Порубали ці розпусти
Багатьох там, як капусту!

Головне - те, що знаю відмінно я,
Як вони вимовляються,
Але вельми вже дуже безстиднеє
На язик вмить до мене чіпляється,
Прислухайтеся: хун-вей-біни...

Посидять доволі трошки,
Починають хуліганить -
«Тихо», - думали ворожки
Їхні Мао з Ляо Бянем, -

Чим же ще вони затулять
Світовую атмосферу:
Ми дамо велику дулю
СеШеА і еСеСеРу!

Головне - те, що знаю відмінно я,
Як вони вимовляються,
Але вельми вже дуже безстиднеє
На язик вмить до мене чіпляється,
Хун-вей-біни...