Я не тут, я покинув Росію!
І дівчатка мої всі в соплях.
Я насіння своє буду сіять
На чужих Єлисейських полях.

Бовкнув хтось у трамваї на Пресні:
«Ні, немає. Ушився в цей час!
Тож пісні хай свої для чужинців чудесні
Пише там про Версальський палац!»

Чую ззаду ньюсмейкерів знаних:
«Ні, не той, той поїхав - мерсі!»
«Ах, не той?» - і штовхають ліктями,
І сидять на колінах в таксі.

Ну, а той, з яким сидів в Магадані, -
Мій дружок в громадянській війні, -
Розповість, що пишу йому: «Ваню,
Нудить, Ваню. Дай раду мені!»

І назад стільки раз я просився:
Хитрував, принижався, благав...
То - дурня, бо я не забарився,
Так, як зовсім я не виїжджав.

Хто повірив, - відому всім марку,
Щоб кінець був таким, як в кіно, -
Тріумфальну дарую вам арку!
Ще я маю заводи Рено!

Я сміюсь, ледь не лусну від сміху.
Як у цей ви повірили фарс?
Не хвилюйтесь, бо я не поїхав.
Не радійте - не кину я вас!