Кінець вистави. Можна напиватись!
І привід є, й вагома є причина.
Звичайно, тридцять, так би мовити, - не двадцять,
Але й не сорок. Вас вітаю, Ніно!
Твій чоловік не скривдить, мабуть, й муху,
Твій син... не знаю ще, мабуть таки що зможе.
Та сподіваюсь я - молодший Золотухін
І славу, та і щастя вам примножить.
Хай береже Господь всі ваші думки!
Вагон здоров’я! Краси вистачає.
Хотілось потягнать тебе за вухо...
Ну, от і все. Висоцький вас вітає.
|