Я зрозумів - жить разом не змогли б ми, І що пішла - все правильно, клянусь, - Перед святами за поклон - спасибі, І за привіти також не серджусь. Даремно дбаєш, чоловіку ж видно, - Грошима геть не балує ніяк. Пробач, скажу - нам яблук не потрібно, А ось і куриво й горілка - то ніщак. Ти не пиши знов про берези й верби - Прошу Христом, не те я враз засну, - Бо тут ростуть такі, Марчіко, кедри, Що зовсім не сумую за сосну! Згадала ти про кінофільм «Дорога», Про тисячі людей, що біля кас, - Ти уяви - тут стільки ж, і до того Кіно буває навіть тут у нас. А так - все добре - он наглядач злиться, І я закінчую, - ну все, Марусь, бувай! Колишній чоловік, твій кровопивця. ...А знаєш, Маша, знаєш, - приїжджай!
© Володимир Туленко. Переклад, 2019