Навіщо нам сюжет, де є інтрига?
Ми знаєм все! А зайве - примхи й блаж...
Найкраща безумовно в світі книга -
То рідний кодекс кримінальний наш!

В той час, коли не їсться чи не спиться,
Чи, на похмілля, як нема лиця, -
Відкрию я на будь-якій сторінці -
Й не можу кинуть, плужу до кінця.

Я не повчав друзяк, та знаю те я:
Стаття «Розбій» i, як ти не крути,
Усім: і християнам, й іудеям -
Не нижче трьох, не вище десяти.

Вчитайтеся в оці рядки глибокі, -
Що нам романи всіх часів й країн!
В них все: бараки, довжиною в строки,
Скандали, бійки, кримінал руїн.

Мені ця книжка вивертає душу -
Бо зряче бачу долю там чиюсь!
Й радію, коли світить строк - не дуже:
Це означає, що щастить комусь...

І серце в грудях б’є набатом гучно,
Коли почну статтю свою читать,
І кров колотить голосно та грючно,
Як ті менти, що будуть пакувать!