Переворот в мізках із краю в край,
У просторі все в тріщинах і зсовах:
Чорти у пеклі будували рай,
Як приклад, як суспільство пречудове.

Відомий чорт із прізвищем Чорток,
Агент із раю, враз позаурочно
Відстукав в Центр: «У пеклі чорт зна що!»
Що саме, той Чорток не знає точно.

Туди тривожний вставив геть рядок
для шефа шпигунів всіх - для Амура:
«Диявол стежить, чортів ватажок,
І ненадійна дуже агентура».

Тим часом в пеклі навіть Вельзевул
Закликав до перебудов запекло,
Вліз на трибуну, плакав і загнув:
«Рай, тільки рай - то є спасіння пекла!»

Співали бісючата там псалми:
"Едему в пеклі бути! Яка мова...
Берем зустрічний план сьогодні ми,
П’ять грішників на ніс й кінець розмовам!"

«Ну що ж, вперед! Все перетворим в брухт, -
Скінчив Диявол. - З Богом! Полетіли!..»
І затремтіли грішники всі тут,
Та й ангели в раю затріпотіли.

І натовп ангелів жалітись став Йому
Тому, який і бачить все, і знає.
А Він сказав: «Плював я на пітьму!»,
Й додав, що багатьох він розстріляє,

Диявол - провокатор і кретин,
Його припадки й крики - то не личить,
Що ангели - ублюдки, як один,..
І, що Черток вербований вже тричі!

«Не рай кругом, фірмовий геть бедлам!
Спущуся на землю, - там хоч поважають.
Піду в народ від вас, нехай знов там
Мене вже вдруге люди розпинають!..»

І опустився. Хто він? Де живе?..
Та бачать прихожани цей відбиток:
На паперті близ церкви жебрак п’є;
«Я Бог! - кричить. - Подайте на прожиток!»

Кінець сумний. Хоч смійся, хоч ридай!
Що перед цим, про «Трою золотую?»
Давно в раю вже пекло, а не рай.
...Та для чортів у пеклі рай існує!