Той вірить в Магомета, той - в Аллаха, той - в Ісуса,
А той не вірить в чорта, щоб не вийшло би біди...
Прекрасна є релігія на сході у індусів,
Що ми, загнувшись якось, помремо не назавжди.

Душа злітала вверх щодня -
Народишся знов з нею.
Та, якщо жив ти, як свиня -
Залишишся свинею!

Як навіть косо дивляться, не кисни та не плач ти,
Хай прикро - ти відродишся, забудеш біль та страх.
Коли смерть свого ворога ти при житті побачив,
То при житті удруге будеш пильним, наче птах!

Так будь завжди щасливим ти,
Живи не панікуя.
Тоді душа в начальники
Тебе реінкарнує.

 
 
 
 

 
 
 
 

Як працював ти двірником, відродишся прорабом,
А потім з нього можеш до міністра дорости.
Але, як при житті тупим був тільки баобабом,
То баобабом другий термін будеш знов тягти.

Папугою так прикро буть,
Гадючити невпинно.
То покажи скоріш нам суть
Свою, як ти людина!

Ким був отой, а ким - оцей, тепер ми погадаєм.
Генетики у розпачі - захмарний інтерес.
А що, як той облізлий кіт - негідник? Ми не знаєм.
А ця людина, що так чемна - добрий, милий пес.

Я в захваті підстрибую,
Поганим буть боюся.
Прекрасна є релігія
На сході у індусів.