Є телевізор! Подайте трибуну,
Так прокричу - полетить в сині далі:
Він не вікно, - у вікно я й не плюну, -
З ним в цілий світ двері нам прорубали!

Все на дому,
огляд - класний, мов сон:
Літо в Криму,
ураган і Кобзон.

Фільм, сьома серія, -
тут щось би згриз:
Шість попередніх
бо я ж не дививсь.

Врубаю першу - а там пірнають,
Але це так собі; а в сам кінець -
«А ну ж бо, дєвушки!» Що витворяють!
І всі у фартушках! Ото триндець!

Біля екрану в квартирі елітній
Сум і скорботу я бачу віднині,
У груди повітря я світу вдихаю.
Ніксон іде, ось його господиня.

Ось тобі раз:
іноземний глава -
Око милує
його голова!

Ледь підпихнув
ближче я табурет -
Й став із главою я
тет... і на тет.

За ним - ударники хлібопекарні
Дають про випічку, хай йому грець,
А ось - улюблена «А ну ж бо, парні!»
Стріляють, цибають, - ото триндець!

Якщо не дивився - то, коли не дурень ти,
На крайній випадок, богом прибитий.
Ти ж бо не знаєш про розшук талантів,
Ти ж і не відаєш, хто даровитий!

О восьмій - футбол
РСР - ФРН;
З Мюллером я -
наче друг, ось рефрен!

Травма і шок,
потім ще й інтерв’ю.
Добре, що я
за Указом не пью!

Там хтось виїхав на конкурс у Варні,
Мені квартал туди, як навпростець.
А ну ж бо, дєвушки! А ну ж бо, парні!
Всі лізуть першими - ото триндець!

Переконати б мені вперту Настю! -
Настя бажає в кіно, як субота,
Настя базікає: «То є пристрастя,
Чи ж бо дурня скриньки для ідіота!»

Я перейнявся:
в квартиру зайду,
Глядь - вдома Ніксон
і Жорж Помпіду!

Все суперово:
я пляшечку взяв,
Жорж - загегелив,
а Річард не став.

А далі - весело все, та шикарно:
Врубав четверту я - і на балкон.
«А ну ж бо, дєвочки» «А ну ж бо, парням»
Вручають премію в О-О-ООН.

... І наостанок, на закритій на дачі,
Де, на жаль, нав’язливий сервіс,
Я в маренні все ще дививсь передачі,
Все заступався за Анджелу Девіс.

Чую: «Не плач,
у тайзі все в нас «бьєн»,
Виграно матч
РСР - ФРН,

Сотню падлюк
полонили війська,
а Магомаєв
співа в КВК».

Тут нам не легко всім. Але, як водиться:
Два телевізори, - хай тобі грець!
«А ну ж бо, дєвочки», «А ну ж бо, хлопці», -
За них не боязно. Відпад, триндець!