Всі цитати свого Мао вивчив люд,
І пішли вони до нас з його портретом.
Трохи ми тоді порушили статут...
Ну, а решту написали вам газети.

Пісня згадалась, здумався вірш,
Наче шепнули у вухо:
«Сталін і Мао слухають їх...»
От й колотнеча, братухо.

За підтримки мінометного вогню,
Мовчки, як на полюванні, без дрімоти,
Рать китайська та побігла, як спиню?..
З’ясувалось, що чисельність - близько роти.

Пісня згадалась, здумався вірш,
Наче шепнули у вухо:
«Сталін і Мао слухають їх...»
От й колотнеча, братухо.

А раніш - хоч щось кусать, та не стрілять!
Краще вдома пити згущене какао.
Та сьогодні наказали: не пускать!
Дуля вам, no pasaran, товариш Мао!

Пісня згадалась, здумався вірш,
Наче шепнули у вухо:
«Сталін і Мао слухають їх...»
От й колотнеча, братухо.

Стріляв раніше я з коліна, на бігу,
Повільних рішень не приймали, бо навчені:
Лиш по уявному лупили ворогу,
Тепер же будем по живих мішенях.

Пісня згадалась, здумався вірш,
Наче шепнули у вухо:
«Сталін і Мао слухають їх...»
От й колотнеча, братухо.

Міни падають, а пруть, як на банкет,
Хто як може - по воді, не знають броду.
Прикро те, що цей ось міномет
Дарували ми китайському народу.

Пісня згадалась, здумався вірш,
Наче шепнули у вухо:
«Сталін і Мао слухають їх...»
От й колотнеча, братухо.

Він давно - Великий Кормчий - наказав,
А тепер не заспокоїлися, де там?
Наші браття залягли - і дали залп...
Ну, а решту розказали вам газети.

Пісня згадалась, здумався вірш,
Наче шепнули у вухо:
«Сталін і Мао слухають їх...»
От й колотнеча, братухо.