В. Абдулову
Немає гострих вражень - все непотріб, мотлох, гниль.
Надалі так, - з туги ще вріжу дуба.
Балкон би гепнувсь зверху, чи автобус впав звідкільсь, -
Ось це то справді було б дуже любо!
Повезло! Врешті решт повезло! -
Бачив бог, що дійшов я до точки! -
Самоскид в тридцять тисяч кіло
Мій скелет роздробив на шматочки!
Ось лежу я на спині
Загіпсований, -
Кожен член у мене -
Розфасований
Відокремлено
До загоєння, -
Буде цілим все,
Й заспокоєним!
Шкода, що навіть праску не зловив ваш черепок, -
Сумую, як же мало все ж ви встигли! -
Яка ж це насолода - ваш весь струшений мізок,
Це просто неймовірно - гіпс на тілі!
Зараз в мене на грудях броня,
На руках - міцні гіпсові лати, -
Так і хочеться гаркнуть: «Коня, дай коня!» -
І верхи поскакать із палати!
Та лежу я на спині
Загіпсований, -
Кожен член у мене -
Розфасований
Відокремлено
До загоєння, -
Буде цілим все,
Й заспокоєним!
Шкода миттєвість ту, як вантажівка збила з ніг,
Бо в мареннях потому рік валявся -
І в нових відчуттях неперевершених своїх
Тоді, на жаль, я слабко розбирався.
Все окремо - віват лікарям,
Підв’язали до різних канатів, -
І ночами, клянусь люди вам,
Відчував я себе космонавтом!
І лежу я на спині
Загіпсований, -
Кожен член у мене -
Розфасований
Відокремлено
До загоєння, -
Буде цілим все,
Й заспокоєним!
Задавлена чутливість, лише біль - мій результат, -
Ну що ж, ми почуття плюндруєм масно.
Зате я, як дитина, - весь сповитий аж до п’ят
Й оточений любов’ю повсякчасно.
З медсестрою вночі бачу сни,
В людях бачу найкращі лиш риси.
І, клянусь, що уже до труни
Я б залишився бранцем у гіпсу!
І лежу я на спині
Загіпсований, -
Кожен член у мене -
Розфасований
Відокремлено
До загоєння, -
Буде цілим все,
Й заспокоєним!
Було би добре, щоб не бачив я колишніх снів:
Вони - як гострий ніж для інваліда, -
Бо в сні я рвусь на волю з-під цих білих кайданів,
І сняться свічки, рими та корида ...
Ах, надійна ти, гіпсу броня,
Від того, хто захоче вкусити!
Та пригнічувать стало щодня,
Що почухатись маю просити, -
Бо лежу я на спині
Загіпсований, -
Кожен член у мене -
Розфасований
Відокремлено
До загоєння, -
Буде цілим все,
Й заспокоєне!
Так, я давно здоровий, та не хочу гіпс знімать:
Хай руки стали наче в слона бивні,
Хай ноги потончішали - мені на це плювать,-
Зате здаюся значнішим й більш масивним!
А я гіпсом гримлю, наче гром,
Наступаю на п’яти без міри.
Мені зручно здаватись слоном
І себе відчувать товстошкірим!
І по життю я іду,
Загіпсований, -
Кожен член у мене -
Розфасований
Відокремлено
До загоєння, -
Буде цілим все,
Й заспокоєним!
|