Поголоски в нашi вуха залiтають! Поголоски роз’їдають, наче моль! Каже хтось, що цiни всi повиростають, абсолютно, Особливо - на штани та алкоголь.   Наче мухи, тут і там, Чутки ходять по хатам, А беззубі геть бабусi Їх розносять в розум нам. - Ой, що діється! Траншею вчора рили, Відкопали два джерельця з коньяку! - Чули, що агенти все на світі отруїли . В хліб товчуть вже, наче, риб’ячу луску. Наче мухи, тут і там, Чутки ходять по хатам, А беззубі геть бабусi Їх розносять в розум нам. - Слухай, чув? Підземне місто вже будують, На випадок ядерних атак... - Чули? Скоро лазні всi закритi будуть, Назавжди. І ці відомості - вірняк. Наче мухи, тут і там, Чутки ходять по хатам, А беззубі геть бабусi Їх розносять в розум нам. Чули? Кажуть, все скасують скоро. Вiдмiнили, навіть вже й парад. Кажуть, заборонять, бо то сором В бога душу, й заборонять все й повернуть взад. Наче мухи, тут і там, Чутки ходять по хатам, А беззубі геть бабусi Їх розносять в розум нам. - А ви знаєте? Мамикіна знімають! За розпусту, за пияцтво, за дебош! Ну а вашого сусіда забирають, гада також, Бо, на Берію вiн схожий... та отож! Наче мухи, тут і там, Чутки ходять по хатам, А беззубі геть бабусi Їх розносять в розум нам. Загартовані у колотнечах вдосталь, Чутки ширяться, не знають спокiй й сон. Ось базiкають, - чуток не буде зовсiм, що приємно. Теревенять, що плiткам є заборон. Але... наче мухи, тут і там, Чутки ходять по хатам, А беззубі геть бабусi Їх розносять в розум нам.                    
© Володимир Туленко. Переклад, 2019