Наче в казці, на екрані -
Й не потрібен чарівник -
В фiльмi новому селяни
Втiлились в князів своїх!

То купець, а то неймущий,
То добряк - то Бармалей,
В житті - майже непитущий
Батько десяти дітей.

А хлопцi, а хлопцi біжать по дворах,
Втаємнені та голосисті.
Скорiше! Мерщій же! Бо їдуть до вас,
Живенькі киношнi артисти!

Та для нашого для брата,
Як відверто вам казать,
Цiкавiше грать солдата
Ніж царем всесильним стать.

У житті без змін все нинi,
А в кіно, хоч є повтор, -
Злет свій слідом за падінням
Зазнає кіноактор.

А хлопцi, а хлопцi біжать по дворах,
Втаємнені та голосисті.
Скорiше! Мерщій же! Бо їдуть до вас
Живенькі киношнi артисти!

Скільки версій, скільки спорів
Виникає тут і там!
Знають про кіноактора
Навіть більше, ніж він сам.

І усюди всі в нас знають,
І зазвичай скажуть вам -
Скільки в місяць загрібають,
Й скільки зараз в нього дам.

А хлопцi, а хлопцi - не треба реклам,
Втаємнені та голосисті.
Скорiше! Мерщій же! Бо їдуть до вас
Живенькi киношні артисти!

Геть припущення й дебати -
Справи важливіші є.
Тут сенсацій не надбати, -
Ось заключення моє.

Знаєте, в кіно епоха
Може пролетіть за мить.
Люди бачать нас потроху,
Але ми не бачим їх.

Ось ми поспішаєм до друзів своїх,
Дітей та дорослих поважних -
На вас подивитись, - й, щоб з нас зняти гріх,
Спитайте - розкажем!