Ми пильні - таємницi в нас вмирають, Вони - в твердих жилавстих руках. До того ж, таємниць ми знать не знаєм, Розумникам секрети довіряєм, А ми, дасть бог, як дурнi, в закутках. В нас успіх зважити - так вагiвниць немає, Знов успіх є, але немає гир. Вони вагомі, круто виглядають, Ми - на сторожі, ми охороняєм Кордони, успіх, й мiжпланетний мир. Гелегнувши за запуск агрегату, Сьогодні ми героїв похмелим. Ще візьмем десь по півкіло на брата, Свій інтерес в нас - будем вайлуваті, - До бiсу все це, й що робити з ним? Ми телевізорів усі понакупляли, По другiй в шість дивилися хокей, А в сім в Нью-Йорку Сiтi передали - Я сам не бачив, ми дитя купали. Але у них там, певно, все о’кей! Хоча хвилююсь про усi загрози: Як негри там? Зiбрали урожай? Як там в Лівані? Й що там у Сомоси? Ясер здоровий? Тож, які прогнози? Як з Картером? Що викине Китай?.. Які медалi й ордени бувають? - Я надіслав листа в програму “Час”. Ще повно? Так чого ж їх не вручають? В нас діти це найлiпше полюбляють! Коли вручають - просто сльози в нас.
© Володимир Туленко. Переклад, 2020