З майстринею по велоспорту Галею
Із восьмого ми класу увесь час.
Країни, що завдовжки з Португалію,
Галюсін ровер подолав не раз.

Мені, хоч жінка вже давно вона,
Та дуля із карману нова, - на,
Твоє - квартира й діти,
Сама Їздочить світом,
Увага й шана їй не новина.

Тобто завтра в Париж від’їздиш,
Чи надовго? Лише десять діб!
От поперло: Галині - Париж,
А сестрі її Наді - Антіб!

Лише за гру в фойє артистові - хвала,
Й раніше, щоб було йому на хліб.
За першим місцем, звісно ж, Галя відбула,
А Надю відманежили в Антіб.

Якби ж була Надюха не сестра,
Вставати зранку не було б пора.
Було б життя - малина,
Як не було б Галини,
Коньяк хлестов би з чашки для ситра!

 
 
 
 

До того ж сам займаюсь автораллі я,
На “ІЖ”аку, що сірий, наче слон.
Я міг в Париж, в Антіб,.. і в ту ж Австралію,
Та сім’ями не їздять за кордон!

Так відгуляй ти, Галю, там за двох,
Й хай далі йде при владі скоморох,
На всю чави педалі,
Відвідай ти Пигаля,
Розкажеш, що там за переполох.

Так який той Париж, що мовчиш?
Як не бачила? Десять же діб.
До рекордів ти й завтра домчиш,
Краще світ подивилася ти б!