В сон мені - вогню жало,
І хриплю щосили:
«Ще на світ на зайнялось,
Не благословилось!»

Та не так і вранці: щем
І не те весілля:
Цмулиш цигарки натще,
Або п’єш з похмілля.

 
 
 
 

А у шинку - штоф-гранчак,
І серветки з ситцю -
Рай для блазнів і гуляк,
Я ж - мов птаха в клітці.

В церкві ладан курить дяк,
Та не пахне небом...
Ні і в церкві все не так,
Все не так, як треба!

Притьмом - вгору навпростець,
Щоб чогось не вийшло, -
Вільха на горі росте,
Під горю - вишня.

Хоч би схил заріс плющем -
Й то б мені утіха,
Хоч би що-небудь іще...
Все не так, на лихо!

 
 
 
 

Притьмом - полем навпрошки:
Й там немає Бога!
Лиш волошки вздовж ріки,
В далеч лиш дорога.

Ліс густий, немов спориш,
Обіч - з упирами,
Та в кінці дороги лиш
Плаха з топорами.

Коні плавно десь у такт,
Ізнічев’я скачуть.
Вздовж дороги все не так,
А в кінці - тим паче.

І ні церква, ні корчма -
Для душі - не свято.
Ні, хлоп’ята, все дарма,
Все не так, хлоп’ята!