Я кричав: «Ви що там, очманіли?
Загубили шаховий престиж!»
Тут гуртом на мене налетіли:
«Дуже добре - ти і захистиш!

Тільки знай, що Фішер мізкуватий.
Спить на шахівниці - що то є!
Вміє без упущень, чисто, грати...»
Хай би що, мене за так не взяти.
Хід конем в запасі - ось моє.

Ох, ви мускули зі сталі,
Пальці навчені для гри!
Гонорові дерев’яні
Дві фарбовані тури!

Друг мій, футболіст, повчав: «Тримайся!
Гарантую, тут йому - облом.
За тили і центр не переймайся.
Атакуй по краю - напролом!...»

Я наліг на біг, на стометрівки,
В бані употів і добре сплю,
Ковзани узув, а ще кросівки...
Після отакої перевірки -
Я його без мата удавлю.

Ох, натруджені долоні,
М’яз широкої спини!
Гей ви, коні, мої коні!
Ох, треновані слони!

 
 
 
 

 
 
 
 
 

 
 
 
 

«Не спіши, а головне, не горбся -
Так боксер пояснював мені -
Ближче не підходь, лупи у корпус.
Пам’ятай, що козир твій - прямі».

Ось корона шахова - на карті.
Хай лише до неї підійде!
Ми зіграли з Талем десять партій -
В преферанс, в очко і на більярді.
Таль сказав: «Такий не підведе!»

Ох, рельєф мускулатури!
Дельтовидні - кавуни!
Що мені його легкі фігури,
Ті конячки і слони!

І в буфеті, для чужих закритім,
Кухар заспокоїв: «Все окей!
Із таким чудовим апетитом
Ти ковтнеш усіх його коней!

І сідай, бо путь чекає дальній,
Їжею наповни ось рюкзак.
Це тобі на двох пиріг пасхальний:
Хай цей Шіфер, кажуть, геніальний -
Та поїсти, певно, не дурак!»

Ох, затяті ми орішки!
Ми корону привезем!
Пішаком туди я пішки,
А назад уже ферзем!