На братських могилах не ставлять хрести. Удови на них не ридають. Приносять до них люди квіти живі, і Вічний Вогонь зберігають. Де дибки ставала раніше земля - гранітні тепер лише плити. Тут жодної долі окремо нема, всі долі в одну спільну злиті. У Вічнім Вогні видно танк, що горить, палаючі ріднії хати, палає Смоленськ, і Рейхстаг в нім димить, палає в нім серце солдата. На братських могилах удів не знайти, вони сльози ллють свої вдома. На братських могилах не ставлять хрести. Від цього не краще нікому.
© Віктор Ох. Переклад, 2004