В марноту шумних міст і в потоки машин, хоч не хочеться, та кожен з нас повернеться! І спускаємось вниз з нам підвладних вершин, залишивши на них своє серце. Тож облиште надумані спори! Свої сумніви я подолав - краще гір є у нас лише гори, на яких ти ще не побував. Хто бажає в біді залишитись один? Хто бажає піти у буденність щоденну? Та спускаємось ми з нам підвладних вершин - що ж робити, і боги спускались на землю. Тож облиште надумані спори! Свої сумніви я подолав - краще гір є у нас лише гори, на яких ти ще не побував. Скільки слів і надій, скільки пісень та мрій гори будять у нас, і нас кличуть лишатись, та спускаємось ми - хто на вік, хто на рік, це тому, що завжди мусимо повертатись. Тож облиште надумані спори! Свої сумніви я подолав - краще гір є у нас лише гори, на яких ти ще не побував.
© Анатолій Костенюк. Переклад, 2018