В марноту шумних міст і в потоки машин,
хоч не хочеться, та кожен з нас повернеться!
І спускаємось вниз з нам підвладних вершин,
залишивши на них своє серце.
Тож облиште надумані спори!
Свої сумніви я подолав -
краще гір є у нас лише гори,
на яких ти ще не побував.
Хто бажає в біді залишитись один?
Хто бажає піти у буденність щоденну?
Та спускаємось ми з нам підвладних вершин -
що ж робити, і боги спускались на землю.
Тож облиште надумані спори!
Свої сумніви я подолав -
краще гір є у нас лише гори,
на яких ти ще не побував.
Скільки слів і надій, скільки пісень та мрій
гори будять у нас, і нас кличуть лишатись,
та спускаємось ми - хто на вік, хто на рік,
це тому, що завжди мусимо повертатись.
Тож облиште надумані спори!
Свої сумніви я подолав -
краще гір є у нас лише гори,
на яких ти ще не побував.
|