Марині
Як багатий я, мов цар морський, тільки-но мені гукни: «Ловись!» - світ підводний і надводний свій виплесну, не сумніваючись! Лиш для неї - кришталевий палац. Сам, як пес, би - вік увесь в цепу. Ви джерела мої щирі срібла, золотії мої розсипи! Як живу я в гіркоті нужди, і мій дім бурлацький - пустим пустий, ти ж поможеш мені, Господи! Не даси життя перевести... Лиш для неї - кришталевий палац. Сам, як пес, би - вік увесь в цепу. Ви джерела мої щирі срібла, золотії мої розсипи! Жодну іншу ні за яких умов із тобою рівнять не подумаю. І милуюсь я тобою, немов Рафаелевою Мадонною! Лиш для неї - кришталевий палац. Сам, як пес, би - вік увесь в цепу. Ви джерела мої щирі срібла, золотії мої розсипи!
© Дмитро Куренівець. Переклад, 2010