На дистанції - четвірко первачів, Кожен думає, що краще відпочив, Що спритніший він за інших, що мастак, Кожен хоче на високий п’єдестал. Хто - навідчай, а хто спершу полічив, - Всі відчули вболівання глядачів, Кожен зранку - рівну пайку наче - їв, Тільки в підсумку не бути нічиїй. А забіг цей, далебі, - майже в рівній боротьбі. «Розкажіть-но, як ідуть, Бога ради, а?» «Телебачення ще тут разом з радіо! Загалом новин нема - досить рівно все, Пристрасті ж - не жартома розгорілися!» Номер перший - зразу пнеться у відрив, Креше іскри, наче котиться з гори. Переможною ходою - ціль ясна! - Він наблизиться ось-ось... до казана. Чом же мав такий приземлений мотив? - Бо в дитинстві мало каші їв, Голодав він у ті роки, я б сказав, - Устигав узути ноги - і в спортзал. Що ж, ідеї нам близькі - першим кращі всі шматки, Ну, а другим - що вже тут, він все вивірив - Щоб розрадити, дадуть кістку з лівером. Номер два - не знає цих жадань простих, Він із ситих, він із цих, а може, з тих, Він до успіху, до слави править біг - Тож підносить ноги вище від усіх. Він бетон на віражі дістав плечем… Краще нікуди, скажи?! А він - іще! Він стратег, він навіть тактик, словом - спец, Сила, воля плюс характер - молодець! Зібраний та сторожкий І не лізе навпрошки, - У Салоніки оцей полетить за рік І повчатиме дітей в телевізорі, Будучи, мов сто бійців, загартованим І при цьому вповні ці– леспрямованим! Номер три - зі скарбом літ і сріблом скронь, Завжди другий він надійний ешелон, Хтось у першому, напевно, захворів, Ну, а може, його тренер пожалів. І думки з серцебиттям у резонанс: Ех, старий, дає життя останній шанс! Він в азарті - мов хлопчисько, мов шпана, - Треба спурт - інакше кепсько і хана! Жде тоді на нього он задній причіпний вагон, Де старі всі імена - їх інфаркт зміта, Де місцям одна ціна - всі плацкартні там. А четвертий - той, що скраю, при межі, - Ні для кого, ні для чого - так біжить: Нажене - мовляв, на п’яти наступлю, - І відстане - мов, що хочу, те й роблю.         Не ухопить перший той сласний шматок, Не почепить другий лавровий вінок, Ну а третьому - повзти у відстійник, на зади... Скільки все-таки систем спорт наш винайшов! - Ось узяв він, скинув темп перед фінішем, Майку зняв - сміховина! - світить спиною. Поведінка бігуна неспортивна є! На дистанції - четвірко первачів, Злих і добрих, альтруїстів і рвачів. Хто з них що в житті сповідує, хто чий? ...Вже лопатки - наче крила в них. Мерщій! І летить, летить четвірко первачів!
© Дмитро Куренівець. Переклад, 2019