Жовті в сон мені вогні,
і хриплю я грузно:
"Зачекай, може мені
ранок додасть глузду".

Але й ранком все не так,
ось таке дозвілля:
Тютюновий дим ковтать,
чи розсіл з похмілля.

 
 
 
 

У шинках бухла розлив
на брудній серветці -
Рай для блазнів й злидарів,
я ж - мов птах у клітці.

В церкві нетверезий дяк
кермує чад в небо...
Ні, і в церкві все не так,
все не так, як треба.

Я - на гору похапцем,
щоб чого не вийшло.
На горі вільха з дубцем,
а під горою вишня.

Хай би й плющ ще для краси -
і це втіха, мабуть.
Бо вже геть немає сил,
хоч би ще що-небуть.

 
 
 
 

Я в поля вподовж ріки -
в морок-світ без Бога!
В чистім полі васильки
й в далечінь дорога.

Понад нею ліс шумить
з Бабами-Ягами
А в кінці шляху стоїть
плаха з колунами.

Коні десь танцюють в такт
неохоче-плавно
Понад шляхом - все не так,
а в кінці й подавно.

І не церква й не шинок -
нічого святого!
Ні, парняго, все не так,
все не так, парняго!