В метушливі міста і в потоки машин
Повертаймося ми на буденні орбіти.
І спускаймося вниз із найвищих вершин,
Та лишаймося там, своїм серцем, де сонце і вітер!

Отже, киньмо всі спірки й докори,
Я за докази досвід обрав:
Краще гір постають тільки гори,
На яких ще ніхто не бував.

Хто б на лихо собі - залишився один?
Чи ж є друзі, такі, аби серця зрікатись?!
Та спускаймося ми з щонайвищих вершин,
Що ж робити: і боги на землю спускались!..

Отже, киньмо всі спірки й докори,
Я за докази досвід обрав:
Краще гір постають тільки гори,
На яких ще ніхто не бував.

Скільки слів і надій, - наче горний потік,
Гори збуджують в нас - поклик: з ними лишатись!
Та вертаймося ми, хто на рік, хто - на вік,
Адже мусимо ми - знов і знов - повертатись!..

Отже, киньмо всі спірки й докори,
Я за докази - досвід обрав:
Краще гір постають тільки гори,
Ті, які ще ніхто не здолав.