І знизу лід, і зверху - б’юсь у клітці:
Пробити верх чи пробурити низ?
Авжеж, нагору з вірою у серці!
А там - до справ в очікуванні віз.
Лід наді мною - надломись і трісни!
Кидає в піт, неначе від сохи.
Я повернусь, мов кораблі із пісні,
Згадавши всі написані рядки.
Мені лиш сорок з гаком, не століття.
Живий - тобі і Господу хвала.
Я до Христа - з пісенним розмаїттям,
Хай буде мені проща, не хула.
|