У міську маячню і в потоки машин
Повертаємось ми - зазвичай, як ведеться! -
І спускаємось вниз із узятих вершин,
Залишаючи там своє серце.

То ж облиште порожні розмови -
Я собі все давно з’ясував:
Ліпше гір можуть бути ті гори,
На які ще ніхто не ступав.

Хто захоче в біді залишитись один,
Хто захоче піти серця поклику в піку?!
Та спускаємось ми із узятих вершин, -
Що ж - і Боги спускались на землю великі.

То ж облиште порожні розмови -
Я собі все давно з’ясував:
Ліпше гір можуть бути ті гори,
На які ще ніхто не ступав.

Скільки слів і надій, скільки тем і пісень
Будять гори у нас і благають лишитись! -
Та спускаємось ми - хто на рік, хто на все, -
Повернутись - з цим маєм змиритись.

То ж облиште порожні розмови -
Я собі все давно з’ясував:
Ліпше гір можуть бути ті гори,
На які ще ніхто не ступав.